Покатались, звітую.
Харків, наши Хлопці Каменчанє під Харковом, + Хартія в "єбєнях" + ще декілька локацій.
Зібрались всі разом, волонтери нашого міста Martin Corona , Феодосій Алісов , Дима Гайдук , Dmitry Zeltser , депутат Андрій Дроговоз і мер міста Кам`янське Андрій Білоусов .
Виписувати все що привезли і куди нема сенсу - все є на фото, все є по списках, сотні фоток. Всі фото викладати не можна, є деякі моменти, просять Хлопці. Просто дуже багато всього відвезли. Дуже багато вирішили питань по "ходу", по Харкову. Дуже багато спілкування особистого з Захисниками.
Чому не передати через НП допомогу ? Є такі питання.
По НП або по зельонке не поспілкуєшься з комбатами очі в очі. Не обіймеш земляків, не побачиш деякі технічні рішення стосовно РЕБ, РЕР, дронів прямо на "землі". Не проговориш всі технічні нюанси, прямо тримаючи в руках пристрої. Не протестуєшь одразу кілька рішень в "полі". Не збиреш колектив до купи - влада міста + волонтери + командири + технарі. Коли всі збираються за одним столом і одразу приймають низку рішень. Ефективність.
Багато можу написати таких НЕ.
Все що можна - відправляється Новою Поштою. Логістика відпрацьована, кожен день їдуть посилки по різним напрямкам нашим Захисникам. Але дуже багато моментів коли ТРЕБА їхати особисто. Іноді в самісеньку жопу. Треба !
Ну і ще один момент - мотиваційний. Як для нас, волонтерів, так для Захисників. Особисто все побачити, особисте спілкування, особисті домовленності. Особисто.
Ось приклад, як співрацює влада, волонтери і Армія.
Якби всі чиновники і влада нашої країни каталась так особисто і все бачила на власні очі - були б інші рішення, інша мотивація, інша швидкість прийняття рішень, та і рішення інші.
Страшно ? Ясен йух !
Мені дуже страшно кататись по "єбенях", чути "прильоти" , бачити їх , відчувати їх на своїх вухах (які вже ніхера не чують). Так є і завжди було. Я не боюсь цього казати. Завжди страшно. Всім страшно, абсолютно всім. І всім військовим звісно страшно. Ми всі люди.
Справа тільки в тому , як людина реагує на цей страх і шо вона робить при цьому, як поводиться. Перебороти себе і працювати далі, їбашити і не зупиняться.
Тому що ТРЕБА !
Всім нам треба працювати, боротись і воювати. Незважаючи ні на що. Тільки так ми зможемо відстояти свою свободу, свою країну і тільки так настане довгоочікуванний мир.
Слава ЗСУ ! Слава Україні !
