Спека, нема зв’язку,світла, є трохи часу.

Вже майже 2.5 роки присвятив війні. Визвольної Української Війні. Весь свій час, зусилля, працю, гроші , нерви, зв’язки, здоров’я покладено на ЗСУ і допомогу людям ВПО. Вдень, вночі, без вихідних. Це без перебільшення і пафосу, так сталося, просто констатую факт. С першого дня.

Зроблено овердофіга – волонтерський центр Центр допомоги та логістики "Паляниця", передача машин, дронів, Мавіків, медицини і всього всього на фронт, виробництво і передача РЕБів, все це в величезній кількості, постійні поїздки на фронт до Захисників, витягування людей і машин з передка, контакти з посольствами кількох країн, гуманітарними закордонними організаціями, фури з гумкою, організація прозорого процесу видачі гумки і т.д., всі звіти є і я їх іноді публікую, на що хватає сил і часу. Чим далі – тим більш нецікаві ці звіти і збори нікому. Нажаль.

Створена наша величезна команда людей, волонтерів і однодумців, яка працює безкоштовно і на виснаження, донатять свої гроші на справу. За ідею. Кожен день, прямо зараз. Наш фонд Благодійний фонд "Осоння України" , наш волонтерський центр Центр допомоги та логістики "Паляниця".

За ці 2.5 роки сформувалось коло людей по всій Україні і за її межами , їх тисячі . Коло людей по спілкуванню, стилю життя, поставлених завдань, з максимальною ефективністю в справах, по спільності мрії і мети, розуміння всеосяжності Війни і її наслідків. Це коло з тисячі військових ЗСУ, волонтерів, блогерів , виробників дронів/РЕБів/амуніції/зброї/тощо, деяких силових структур і Людей з них, політиків, бізнесменів, просто людей «заточених» на війну , які розуміють що відбувається і діють в одному векторі.

Сформувалася Бульбашка.

В цій Бульбашці їде неймовірно швидка комунікація, виконується величезний по масштабу і значенню обсяг роботи по обороні нашої країни , суперефективне використання грошей, часу , логістики, знання людей. Зростають з нуля виробництва і підприємства, які працюють на оборону. І нікому нічого не треба пояснювати, доказувати , як «звичайній» людині чи чиновнику. Всі в темі і приймають моментальні рішення, страхують один одного, знають хто чим займається і що може і не задають «дебільних» питань.

Все описати якімось фотками, відосіками чи звітами просто неможливо. А багато чого просто не можна писати з міркувань безпеки. Це живий діючий і дуже ефективний організм, де кожний викладається по повній кожен день. Дуже дивний феномен.

Це не чиновники , не державна структура з її бюрократією, папірцями, корупцією, затягуванням будь яких рішень і повною безвідповідальністю за свої рішення і дії. Не чіпайте хоча би нас, не вставляйте палиці в колеса. Ми працюємо.

Це нове, унікальне і дуже дієве створіння. Бульбашка )

Всі системні наші справи я намагаюсь описувати окремими постами.

А тут просто кілька прикладів, емоції, особисте спілкування, що відбувається кожен день. Це прості справи, «тєкучка».

- Привіт. Мені потрібні 20/30/50 дронів. У пацанов прорив, дуже потрібно прямо зараз. Грошей в мене нема, але через пару тижнів закрию питання. Моя відповідальність.

- Зрозумів. Пиши куди і кому відправляти.

Дрони на завтра вже у Захисників . 5 хвилин.

- Привіт. Сьогодні в Німеччині по акції Старлінки бачив на сайтах, по 10 к гривень. Можешь купити N штук ? Гроші віддам завтра і скажу куди відсилати.

- Без питань, купую. Пиши адресу по Німеччині.

Старлінки по 10к грн вже у дорозі до ЗСУ. 5 хвилин.

- Привіт. Ми їдемо колоною, ротація/переброска. Двум машинам жопа, не доїдуть. + потрібна їжа/паливо/тощо.

- Машини на СТО (адреса), зробимо. Ось парковка (точка) – заберить там підмінну тачку, ключі і доки в бардачкє, в цю тачку перевантажите свої речі. На Паляницю за їжою, завантажим, люди вийдуть, зустрінуть. Адреса заправки де у нас відкрит кредит, заправитесь.

Тачки забрали на ремонт. Видали іншу тачанку. Завантажили їжою і паливом. Хлопці полетіли далі. 5 хвилин.

- Ніч, 2.00 . Привіт. Нас дуже сильно побило, швидко тікали, машині жопа, витік антіфріз, заблукали і стали. Радейки не працюють, або не можемо зв’язатись зі своїм підрозділом. Мобілка через слово працює. Кидаємо точку де ми. Спитай сусідні бригади/підрозділи хто поруч. Зможуть витягнути ? Ти ж всіх знаєшь.

- Швидко все крутиться в голові, прогоняю в голові хто де стоїть і кого знаю . Звоню. Раз, два, три - не то. Четвертий - Бінго ! Є.

Пацани з іншої бригади, яка стоїть поруч мчать, забирають тачку і пацанов. Витягують. Хеппі енд. 5 хвилин.

- Привіт. КАБ прилетів. Машини посічені осколками, скла нема, куча дирок. Треба витягувати. Довго не простоїть – добьють. Зможете ?

- Принял. Ало , Дімон/Руся/Саня/Ігор – завтра о 4 ранку стартуємо на Куп’янськ/Покровськ/Селідово/Оріхів. Джип, водії, лафет.

Чітко о 4 ранку всі в зборі і вже мчимось до Хлопців. 5 хвилин.

Ось ці 5 хвилин, ця праця – це чиєсь життя, здоров’я, надії, мрії , просто впевненість в людях і завтрішньому ранку. Що він буде.

І так відбувається кожен день, таких справ зроблено тисячі. Я можу писати про це дуже довго і багато. Ми цим живемо. Тисячі людей на зв’язку – десятки справ вирішується за день.

Ми – Бульбашка.

І в мене погані новини для всіх інших «звичайних» людей. Ворог набагато більший ресурсно за нас. І ментальність орків не рахуватись з втратами, просто дичайша внутрішня пропаганда в рашці і ще багато факторів роблять свою справу.

Вони пруть.

І ми програємо цю війну, якщо вся країна не стане отакою «Бульбашкою» , абсолютно вся, заточена на оборону, на допомогу ЗСУ, на війну. Всі п@здуваті чиновники всіх рівнів , наша верховна влада і депутати (які вже не знають шо сп@здити і як обісратися) , всі «звичайні» люди, всі «какая разница» , все кто говорит на любом языке, но он Украинец , всі переселенці за кордоном, які живуть на пособія і тільки фотки викладають в соцмережах, як у них все прекрасно і круто, абсолютно всі вільні люди ! Ми маємо об’єднатись, як в перші дні і місяці. Нація.

Трохи утопічно і наївно. Але, але ...

Приймайте рішення. Ваше життя, життя ваших дітей, ваших батьків. Майбутнє. Завтра.

Воно буде ? Залежить від всіх нас. Прокидайтеся «Нео». Пора.

Точка неповернення десь тут.

Ми живемо надією і мріями. Але зараз ще й величезний запит у суспільства на справедливість, всі читають і бачать трешові новини, хто скільки сп@здив , хто кого «кришує» і все це під час війни на виживання. Тут може прорватися ще і всередині (рашка активно розхитує теж), тоді точно «звізда» всім.

Не узагальнюю ! Не кажу про всіх. Завжди є Люди.

І нікому нічого не раджу, не кажу куди бігти і шо робити. У кожного своє життя і голова. Просто думки вголос. Мої особисті думки.

Фото – просто наші поточні волонтерськи справи.

Передача чергової машини 108 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ + передача РЕБу нашого виробництва від нашого фонду Благодійний фонд "Осоння України".

Буде час – розпишу докладно. Або вони самі розпишуть )

Хто дочитав мій графоманський опус – той молодець. Пиріжки на полиці )

П.С. Ian Valietov, піду до тебе стажуватися , як починаючий письменник )

Слава ЗСУ ! Слава Україні !